Жизнь, как шампанское в бутылке,
Бурлит, выплёскиваясь вне...
И я опять, как прежде, пылкий,
И видно, снова на коне.
Шучу, смеюсь и издеваюсь,
Любя, подначивая всласть,
И ни за что уже не каюсь,
И свыше я имею власть.
А жизнь бурлит, когда нисходит
На меня свыше Божий Дух,
И пробка вылетает, бродит
Вино, пенясь и режа слух.
Выстреливает прямо в небо
И обдаёт людей вокруг
Избыток жизни, где б я ни был,
Без человечих даже рук.
И это настроенье свадьбы
И это радость без причин,
А для чего всё это? - Знать бы.
Жизнь от Отца имеет Сын.
P.S. Фамилия Грайцер переводится с идиш, как штопор.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
