Схаменіться, люди, гинете,
Не покаявшись – загинете!
В алкоголі, блуді, розпусті,
У середині – чорні, пусті.
Сім’ї рушаться, сварки, немир…
Нащо злого в серце пускаєте?
Нащо вчинки його здійсняєте?
Чому ближнього дурите, судите, -
Де у вічності, люди, будете?
Хитруєте, фантазуєте, голосу совісті не чуєте,
Собі користі шукаєте, про Бога забуваєте.
Ігноруєте Його Слово, а Він прийде скоро!
Що Йому відповісте? –
Задумайтеся про це.
Ще сьогодні день добрий – покайтесь,
Із гріхами своїми розстаньтесь.
Бог за кожного з вас вмирав,
Щоб у пеклі ніхто не страждав,
Хто Його своїм Другом назвав.
Схаменіться, люди, гинете,
Бо з дияволом діла його чините;
А Бог рядом стукає й жде,
Життя кожного з вас береже,
І чекає, чекає ще.
2017
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Заброшенная дверь - Марта Дитятева есть такая картина,она извесная, жаль сегодня не нашла её в инете.Я смотрела на неё когда то, и думала:" Интересно к кому это пришел Иисус, а Его не пускают, Он стучит и ждёт?",И вообще там нарисованы были такие заросли из репейника,странно , что к такому человеку пришел Сам Иисус.А когда я первый раз попала на собрание, то услышала проповедь про \\\"Се стою и стучу\\\",и как же я удивилась,что это дверь к сердцу каждого.В тот вечер я открыла Ему своё сердце и никога об этом не жалела.
