Я зачарований тобою,
І сам себе не розумію…
Біжу нестримною ходою,
І навіть думати не смію.
Що можу втратити навіки,
Цю неповторну мить з тобою,
Твої вуста для мене ліки,
Хоч я цілуюся з бідою…
Така близька і так далека…
Єдина , більш таких немає
Любов з тобою – небезпека
Мені все серце обриває!
Оці останні поцілунки,
Тобою хворий у нестямі,
Жахливі долі подарунки,
Щоб опинитися у ямі…
Свою любов не дам нікому,
Сам приложу до цього руки,
Піддавшись поклику лихому,
Віддаючи себе на муки…
Свою любов я сам вбиваю,
Прощай навік, моя кохана,
Життєві струни обриваю,
Нема тебе, лишилась рана.
Моя Кармен в обіймах вмерла,
Я прокажений, божевільний,
Кохання зрікся, як Отелло,
Тепер я вільний, вільний, вільний!
Комментарий автора: Вразила "Кармен сюїта" а також опера "Кармен", а точніше сюжет, покладений у цей твір - до чого може привести життя без Бога...до божівілля, вбивства та самогубства....
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 5799 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
