Жизнь – это маленький теннисный мячик,
Белый пластмассовый шарик – пинг-понг.
Сегодня - потеря, а завтра – удача:
Машина - по встречной, поездка в Гонконг!
Отвесил тебе оплеуху громила - "красавец",
Почти голливудский Кинг Kонг.
И жизнь твоя как-то притормозила,
Но помнится с детства: есть «пинг» - будет «понг»!
Любила так преданно и безоглядно.
Никто так не будет любить и вовек!
Но он оказался змеем бумажным.
Летал вслед за ветром, а был - Человек!
Да, жизнь – это маленький теннисный шарик!
Белый кусочек пластмассы, «пинг-понг».
Бывает, отскочит, ударит по струнам,
Вернётся стихами, и песенкой грустной - Sing Song!
Sing a song! Life is а ping-pong! Baby!
Only a Ping-pong!
Прочитано 10872 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Философский стих,жди ответного удара по мячу,но я знаю отразишь,тебе и это по плечу. Комментарий автора: Спасибо за коммент.Не всегда могу, Женя!Иногда прямо в лицо попадает...
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
